Статева інфекція, котру інколи можна не лікувати

Уреаплазма - це один із різновидів бактерій, що передаються статевим шляхом, що викликають уреаплазмову інфекцію в гінекології. Виділяють два патогенні види - уреалітікум і парвум, характерних для захворювань жіночої статевої сфери.

Уреаплазми відносяться до умовно-патогенної флори піхви, це означає, що поки у жінки присутня в нормальній кількості хороша флора - лактобактерії у піхві, уреаплазма не може проявляти свої патогенні властивості. Припустимо, у вас лактобацил 98% з усіх бактерій піхви, а уреаплазма в 1%, таку жінку зазвичай нічого не турбує, запалення в такій кількості уреаплазма викликати не може, оскільки пригнічується нормофлорою.

Чи варто лікувати уреаплазму? Відповідь на запитання – в індивідуальному порядку. Лікуванню уреаплазма підлягає у разі, якщо жінку турбує хронічний вагініт, вагіноз, цистит; при цьому пацієнтка обстежена та інших порушень флори не виявлено. Тільки в такому випадку потрібна терапія. Терапію проводять обов'язково і для статевого партнера для профілактики реінфекції.

А у вас таке було?