Як знайти свою зону комфорту, або для чого потрібні зміни?

Якщо людина живе з постійними думками про те, що їй не подобається ходити на нецікаву роботу, жити з нелюбимою людиною, зустрічатися за звичкою з друзями, які насправді «дивляться в протилежну сторону», якщо людина незадоволена своїм тілом і своєю бездіяльністю, то в один прекрасний момент її обов'язково відвідує думка про те, що саме час щось змінювати. Але час іде, а зміни так і не відбуваються. У чому підступність ситуації?

У ліні? Страху? Очікуванні дива? А що якщо це все назвати просто - зоною комфорту? « Ну, яка ж це зона комфорту, якщо все не подобається?» - запитаєте ви. Справа в тому, що кожна жива істота на Землі прагне стану стабільності в житті, а стабільність - це те, що відбувається з кожним з нас день у день і ніяк не змінюється. Це дає нам відчуття спокою, відчуття захищеності. І на рівні нашого несвідомого ( підсвідомості ) ми, як і всі інші істоти, теж до цього прагнемо.

Ми прагнемо до того, щоб наші дні були схожі один на інший - це наша зона комфорту. Ось чому нам так важливо, щоб була стабільна (хай і ненависна) робота, ось чому так страшно піти від людини, навіть якщо відчуваєш, що її вже не любиш, ось чому так не хочеться залишитися одному, тому що просто звик бути в компанії нехай і абсолютно чужих по духу людей.

Часто і наше тіло грає з нами злий жарт, ні в яку не хоче змінювати свій вигляд (наприклад, худнути ), тому що ми звикли жити саме в такому тілі ( і набираємо скинуті кілограми знову і знову ). Все це психологічна зона стабільності, а значить - зона комфорту! А все перераховане вище - це ритуали, які дають нам можливість відчувати, що ми в безпеці. Але, наприклад, знайшовся відважний малий, що зважився поміняти своє життя і почати все з «чистого аркуша». З чим він зіткнеться? У першу чергу, з опором і страхом. Питання «А що, якщо не вийде? » буде мучити його. Сумніви і бажання залишити все як є виникатимуть знову і знову. Чому ? Та тому що за будь-якою зоною комфорту знаходиться зона дискомфорту. Все нове у нас викликає психологічний дискомфорт. Зміна місця роботи, місця проживання, знайомства з новими людьми, перший похід в тренажерний зал і овочевий салат замість відбивної - це завжди стрес. Різних масштабів, але стрес. А стрес - це дискомфорт!

А далі починається найцікавіше. Кожен, хто наважився вийти за зону комфорту і зустрівся з новими життєвими умовами, постає перед вибором: повернутися назад чи продовжити шлях змін. І той, хто вибере другий варіант, почне будувати свою нову реальність, і вона поступово крок за кроком перетвориться на нову зону комфорту, тобто це нове життя стане звичним, а значить стабільним. Підводячи підсумок, можна сказати, що ми не змінюємо своє життя, навіть якщо щиро цього хочемо, просто тому, що боїмося первинного відчуття дискомфорту, яке неодмінно в нас виникне на початковому етапі запуску змін. Ну, а вставати на шлях змін або залишити все як є - кожен вирішує для себе сам.