Саме аденоїди дуже часто відповідають за закладений ніс та нежить дитини.
аденоїди
Тому інколи лікарям доводиться їх видаляти.
Кожна людина народжується з носоглотковою мигдалиною (аденоїдами). Так називається скупчення лімфоїдної тканини у задніх відділах порожнини носа. Ця анатомічна структура захищає організм від «вхідних» вірусів та бактерій до підліткового віку, після чого зменшується та зникає. Але при частих ГРВІ відбувається стійке патологічне розростання лімфоїдної тканини носоглотки. Замість захисту аденоїди стають джерелом проблем.
У 3-5 років дитина починає активно зустрічатися з раніше невідомою для організму інфекцією і часто хворіти на ГРЗ. Лімфоїдна тканина намагається виробити якнайбільше захисних клітин і збільшується в розмірах. Після закінчення хвороби аденоїди мають зменшитися. Але якщо дитина часто застуджується, аденоїди не встигають скоротитись до потрібного стану. Це називається гіпертрофією аденоїдів.
Якщо постійно закладено носа, бувають затримки дихання уві сні; якщо дитина нескінченно страждає на нежить, а консервативне лікування не допомагає, тоді є сенс х видаляти. Іноді аденоїди механічно закривають глоткові гирла слухових труб, і починаються проблеми з вухами через наявність рідини в барабанній порожнині. Можуть виникати рецидивні гнійні отити і зниження слуху. Все це – показання до хірургічного лікування.
Після операції дитина спостерігається в стаціонарі добу, а при хорошому самопочутті виписується ввечері в день операції. Повне відновлення займає максимум два тижні. У цей період може підніматися температура, турбувати головний біль, неприємні відчуття в потилиці та шиї. Всім дітям призначаються антибіотики, знеболювальні, жарознижувальні препарати, розчини-антисептики в ніс та горло.
Тож слідкуйте за аденоїдами і будьте здорові!
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Чому не можна проколювати вуха дівчаткам до 14 років?
Поради батькам, як навчити дитину захищати себе від булінгу