Звучить смішно, але багато людей досі думають, що заразитись венеричними хворобами можна в басейні чи посидівши лавочці з хворим.
Міфи про венеричні хвороби
Більшість хвороб, що передаються статевим шляхом, мають схожі симптоми: свербіж, печіння, біль, проблеми з сечовипусканням, поява виділень. Для точного діагнозу лікарі спрямовують пацієнта на діагностичні дослідження. Багато лабораторій у тому, щоб простіше було складати аналізи, пропонують комплексні дослідження — по 4, 6 і навіть 10–12 аналізів відразу,
Так можна виявити найпоширеніші ІПСШ:
Chlamydia trachomatis (збудник хламідіозу);
Mycoplasma genitalium (збудник мікоплазмозу);
Neisseria gonorrhoeae (збудник гонореї);
Trichomonas vaginalis (збудник трихомоніазу),
Ureaplasma spp (збудник уреаплазмозу);
вірус простого герпесу 1-го та 2-го типів;
вірус папіломи людини різних типів;
цитомегаловірус.
Процедура здачі біоматеріалу потребує певної підготовки. Жінкам обов’язково потрібно попереджати лікаря, якщо вони вагітні. Також аналізи не беруть під час менструаціії або за 5 днів до неї. Загалом — діють загальні рекомендації. Потрібно за 3 дні до аналізу виключити статеві контакти, за 2 дні до аналізу – відмовитись від кольпоскопії, вагінального УЗД, місцевих антибіотиків та препаратів із хлором. У день здачі аналізу не виконувати гігієнічні процедури, не користуватися тампонами та серветками, а за 2 години до аналізу не відвідувати туалет.
У жінок взяття мазка проводиться у гінекологічному кріслі. Для чоловіків використовують одноразовий зонд, який вводять в уретру.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Чому не можна проколювати вуха дівчаткам до 14 років?
Поради батькам, як навчити дитину захищати себе від булінгу