Ендоскопічне дослідження є дуже поширеною малоінвазивною діагностичною методикою, що відкриває кваліфікованим фахівцям доступ до внутрішніх органів і систем людського організму.
Використовуваний у ході дослідження ендоскоп є спеціальною трубкою малого діаметра з освітлювальною лампою і мініатюрною камерою на кінці. Вводити такий прилад можна:
- класично - через рот та горло (наприклад, у ході діагностичної гастроскопії – обстеження шлунка); - трансназально (через ніс); - ректально – через пряму кишку (діагностична колоноскопія, ректоскопія, ректороманоскопія, ректосигмоскопія – обстеження товстого кишківника); - через міні-розрізи на черевній стінці (лапароскопії) і т.д.
Діагностика за допомогою ендоскопа абсолютно безболісна, часто проводиться під наркозом (гастроскопія під наркозом, колоноскопія під наркозом), щоб мінімізувати неприємні відчуття пацієнта та позбавити його зайвого хвилювання. У цьому випадку дослідження виходить максимально інформативним.
У сучасній медицині ця методика застосовується дуже широко: ендоскопічно можуть бути вивчені не тільки органи шлунково-кишкового тракту, а й бронхи, носоглотка, матка, сечоводи, а також камери серця та ділянки головного мозку. Будь-яке з вузькоспрямованих досліджень із застосуванням ендоскопа дозволяє провести детальний візуальний огляд внутрішніх (слизової, підслизової та ін.) оболонок та порожнин органів, а також забезпечити швидкий та безболісний забір зразків тканин та клітин для їх ретельного вивчення гістологами та патоморфологами.
Тож якщо є відповідні показання, то ендоскопію проводити все ж потрібно.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Чому не можна проколювати вуха дівчаткам до 14 років?
Поради батькам, як навчити дитину захищати себе від булінгу