Найголовніше — не кажіть дитині " не хвилюйся". Так ви знецінюєте почуття. Проговоріть вголос почуття дитини: "Ти хвилюєшся, тобі страшно, розумію". Так дитина буде впевнена, що її розуміють і її переживання поділяють.
Вислухайте дитину, зрозумійте причину її переживань та страхів. Можливо, вона не впевнена у своїх силах чи знаннях.
Далі попросіть, щоб сама дитина сказала, щоб допомогло їй в цей момент прибрати хвилювання. Це допоможе дитині самостійно знаходити інструменти надання самодопомоги, регуляції своїх емоцій. Поступово вона навчиться брати відповідальність за свій психо-емоційний стан.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
10 геніальних цитат про здоров'я і виховання дітей